Від якісного утеплення покрівлі даху безпосередньо залежить «погода» в домі. Якщо покрівля не утеплена або утеплена неякісно, то все тепле повітря буде залишати будинок, і про комфортний мікроклімат можна забути, навіть якщо утеплити стіни і підлогу. Адже саме на частку даху припадає близько 30% теплових втрат. Це обумовлено великою площею зіткнення з навколишнім середовищем. Правильне утеплення покрівлі є гарантією енергоефективності, комфорту та довговічності будівлі. Крім того, взимку на даху не буде танути сніг, отже не з’являться бурульки і обледеніння.
До теплозахисту покрівель пред’являються досить жорсткі вимоги. Перш за все, це пов’язано з тим, що покрівлі піддаються найбільшим навантаженням – вітровим, сніговим, монтажним та ін. Покрівлі також повинні протистояти палючому сонцю і жорстоким морозам, вологості і посухам, ураганному вітру і снігопадам, не втрачаючи при цьому своїх експлуатаційних якостей, залишаючись надійним захистом від втрат тепла і проникнення вологи. Покрівля особливо страждає від вологи, тому при виборі теплоізоляційного матеріалу слід враховувати і гідрофобні його властивості.
Похилі покрівлі, як правило, мають каркасну несучу систему, що складається з крокв, коника, обрешітки. Несучі елементи виготовляють в основному з дерева або металу. Теплоізоляційний шар, який є зазвичай частиною багатошарового покрівельного пирога, монтується всередині каркасу. Якщо будинок має мансардний поверх, слід враховувати, що він несе більші тепловтрати, ніж нижні поверхи, це пояснюється більшою площею поверхні зіткнення із зовнішнім середовищем. Втрати тепла відбуваються не тільки через покрівельні скати, але і через фронтони. Теплоізоляційний шар повинен охоплювати весь контур конструкції. При використанні традиційних утеплювачів, наприклад, плит або рулонів мінеральної вати, обов’язково необхідний пароізоляційний шар, що розміщується з внутрішньої сторони теплоізоляції (для запобігання можливості намокання утеплювача), і гідроізоляційний шар – з зовнішнього боку. При істотній різниці температур навколишнього повітря і поверхні конструкцій можливе утворення конденсату. При грамотному утепленні, утворення конденсату виключається, так само як і утворення «містків холоду» – ділянок інтенсивного теплообміну з навколишнім середовищем, наприклад, в місцях розриву ізоляційного шару.
Для запобігання негативних наслідків неправильної теплоізоляції необхідно з усією відповідальністю підійти до цього етапу робіт: забезпечити професійний монтаж, підібрати теплоізоляційний матеріал з необхідними фізико-механічними і хіміко-біологічними характеристиками, що не дає усадки, не деформується і не втрачає своїх властивостей з часом. Крім цього, утеплювач повинен бути пожежобезпечний і екологічно нешкідливий, як для людини, так і навколишнього середовища. Якість матеріалу і його негорючість повинні підтверджуватися наявністю відповідного сертифіката. У засобах масової інформації існує поширена думка, що основним захистом від пожежі служить негорюча теплоізоляція (клас горючості НГ). Насправді це не зовсім так. Основним завданням теплоізоляції є теплозбереження, а не вогнезахист. Сучасні теплоізоляційні матеріали не повинні сприяти поширенню вогню, але вони не здатні захистити конструкцію під час пожежі. Цю функцію виконують інші елементи.
Якісний теплоізоляційний матеріал повинен мати високу міцність до навантажень, витримувати часті перепади температур. Важливе значення має і простота монтажу. Одним з найбільш значущих чинників є, звичайно, показник вологопоглинання, оскільки волога – це головний ворог утеплювача.
При виборі утеплювача в першу чергу потрібно орієнтуватися на те, де передбачається використовувати даний матеріал, і, які вимоги до нього повинні пред’являтися. Для утеплення покрівель і мансардних поверхів, як і інших ненавантажувальних каркасних конструкцій, велике значення мають такі характеристики як високі тепло- і звукоізоляційні параметри, еластичність і мала вага.
Використовуваний же матеріал для утеплення плоских дахів обов’язково повинен володіти підвищеними вологостійкістю і міцністю. Не менш важливі і акустичні характеристики матеріалу для покрівлі.
Традиційно горищний простір використовувалося як буфер між навколишнім середовищем і теплим домом, при цьому утеплюють лише пів горища, обов’язковим є і встановлення системи вентиляції для запобігання накопичення зайвої вологості, а в літній час – від надмірного нагріву розпеченої покрівлі.
Вирішення проблеми утворення конденсату є досить складним, оскільки при перепаді температур, утворення конденсату неминуче. Лише повне утеплення горищного простору дає можливість досягти комфортного мікроклімату в приміщеннях будинку. Горище з якісною теплоізоляцією упередить нагрів покрівлі влітку (температура на зовнішній поверхні якої може досягати 80 градусів Цельсія), а взимку стане надійним бар’єром від холоду. Додатковою перевагою для встановлення якісної теплоізоляції є і економічний фактор – витрати на електроенергію або паливо стануть набагато нижчими. Утеплення даху піною не тільки знизить втрати від теплообміну, а і захистить від сильних вітрів та зміцнить конструкцію.
Утеплення покрівель поілуретановою піною має наступні переваги в порівнянні з іншими матеріалами і технологіями:
- низький коефіцієнт теплопровідності, що дозволяє зменшити товщину утеплювача та практично виключає появу на покрівлі бурульок і обледенінь.
- відсутність необхідності демонтажу старого покрівельного пирога, зняття відпрацьованого утеплювача;
- напилення на поверхні будь-якої складності і конфігурації, що дозволяє легко реалізовувати найскладніші архітектурні рішення (плоскі, похилі, профільовані, куполоподібні, у вигляді сфери і т. д .);
- можливість створення монолітного гідро-, теплоізолюючого покриття будь-якої товщини. Завдяки багатофункціональності матеріалу і високій технологічності, дах стає повністю герметичним та ізольованим від зовнішніх впливів, навіть в складних та недоступних місцях (якщо на поверхні покрівлі є труби, димоходи, вентиляційними шахти, щогли та ін.);
- здатність витримувати великі навантаження і зміцнювати конструкції дозволяє вирішити проблеми старих несучих елементів конструкції, які втратили міцність. При використанні ППУ несуча здатність каркаса істотно зростає;
- легкість ППУ в поєднанні з міцністю дозволяє не створювати додаткового навантаження на покрівлю. При щільності ППУ 40-50 кг/м3 навантаження на покрівлю від теплоізоляційного шару при його товщині 3 см складе не більше 2-3 кг / м2 площі покрівлі;
- роботи по теплоізоляції нових покрівель або реконструкції старих покрівель в рази перевищує швидкість проведення аналогічних робіт з використанням інших матеріалів і технологій. При використанні однієї установки в середньому за один день теплоізолюється близько 500 м2;
- висока адгезія до різних матеріалів дозволяє покривати поверхні з будь-якого існуючого на сьогоднішній день будівельного матеріалу (крім тефлону та поліетилену);
- відповідність вимогам по горючості матеріалів – ППУ не підтримує горіння (клас горіння Г2, Г3);
- інертність до дії мікроорганізмів, непривабливість для гризунів, не гниє, не розкладається;
- висока хімічна стійкість;
- екологічна безпека.
Застосування технології напилюваного пінополіуретану при теплоізоляції плоских дахів значно спрощує процес, оскільки не потребує використання інших матеріалів.
Можливість застосування технології напилюваного ППУ для ремонту пошкоджених покрівель старих будівель з недостатньою теплоізоляцією, виправлення дефектів старих покриттів і усунення містків холоду дозволили відновлювати теплоізоляцію будівель до станів, що відповідають сучасним нормативам теплозбереження, при мінімумі додаткових витрат.
Пінополіуретани в 1,5-2 рази перевершують за своїми теплоізоляційним характеристикам такий популярний в останні роки матеріал, як екструдований пінополістирол. Шар напилюваного ППУ всього в 5 см еквівалентний 10-15см інших відомим сьогодні утеплювачам.
Звернути увагу на нові матеріали з поліпшеними характеристиками змушує і економічний фактор, який важливий в розпал кризи і стрімкого зростання цін на енергоресурси.
Єдине, чого боїться пінополіуретан – це ультрафіолет. При утепленні даху ППУ ззовні важливо запобігти прямому контакту пінополіуретану з УФ-випромінюванням. Одним з варіантів захисних покриттів може бути: фарбування фасадною краскою, покриття поліуретановою мастикою чи полісечовиною, захист фасадними та покрівельними матеріалами чи навіть засипка гравію фракції 16-32 мм шаром від 5 см.
Покриття полісечовиною забезпечує найбільший термін експлуатації (від 25 років), в той час як фасадну фарбу необхідно оновлювати кожні 3-5 років в залежності від умов навколишнього середовища.
